” Визначаємо рівень знань
дітей
за кваліметричною моделлю ”
( методичні рекомендації
щодо проведення моніторингу
знань дітей старшого
дошкільного віку, 2016 р. )
Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами,
основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її
готовність до навчання в школі і життя в сучасному соціумі.
Для визначення рівня розвиненості та вихованості
дитини старшого дошкільного віку вихователям дошкільних навчальних закладів
рекомендується проведення моніторингу знань дітей, відповідно до листа
Міністерства освіти і науки України «Щодо визначення рівня розвитку дитини
старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі» (від 06.11.2015
р. № 1/9-535).
На жаль, в даний час, не всі педагогічні працівники дошкільних
навчальних закладів ( в основному малокомплектні в сільській місцевості ) мають
можливість провести діагностування за допомогою комп’ютерної техніки та й не
кожен педагог володіє достатнім досвідом, щоб самостійно підготувати
інструментарій для моніторингу.
Ознайомившись з методичними
рекомендаціями щодо оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку
за допомогою кваліметричної моделі ( Додаток до листа МОН України від
06.11.2015 р. № 1/9-535 ); опрацювавши статті В.Панасенко «Моніторинг розвитку
компетентності дітей дошкільного віку», І.Карабаєвої «Експрес-діагностика
особливостей індивідуального розвитку старших дошкільників» (журнал
«Вихователь-методист дошкільного закладу» №12/2014, №2/2016), проаналізувавши
роботу старших груп нашого дошкільного закладу, я розробила діагностичні картки
розвитку компетентності дітей старшого дошкільного віку, використавши матеріал
вищезазначених статей.
Що
ж таке моніторинг ? Моніторинг — це комплекс заходів зі
спостереження, які забезпечують систематичний контроль за станом та тенденціями
розвитку дитини. Моніторинг є необхідною
складовою освітньої діяльності педагога. Завдяки моніторингу ми можемо
з'ясувати, чи у правильному напрямі здійснюємо
освітній процес, які корективи потрібно вчасно внести. Тож моніторинг
дає змогу:
·
оптимізувати
процес індивідуального розвитку кожної дитини;
·
забезпечити
реальне визначення результатів освітнього процесу;
·
звести до
мінімуму помилки в оцінюванні сформованої компетентності кожної дитини,
керуючись розробленими критеріями.
Головна мета моніторингу — отримати не так якісно нові результати, як оперативну
інформацію про реальний стан знань дітей для
корекції педагогічного процесу.
Під час моніторингу я керувалась такими основними принципами:
● принцип послідовності й наступності (
послідовний перехід від одних етапів, критеріїв, форм і методів моніторингу до
інших у міру розвитку, виховання та навчання особистості );
● принцип доступності діагностичних методів
( необхідність вибору таких діагностичних завдань, запитань, тощо, які були б
розраховані на реальний рівень розвитку дітей певного віку, їхній досвід; наочність
завдань практичного характеру є головною умовою отримання необхідної інформації
про кожну дитину).
Відповідно до Базового компоненту
дошкільної освіти я розробила діагностичні картки на основі освітніх ліній та
компетенцій ( що дитина повинна знати ):
● Фізичний розвиток й здоров’я дітей: Здоров’язбережувальна компетенція; Особистісно-оцінна компетенція.
● Соціальний розвиток: Родинно-побутова компетенція; Соціально-
комунікативна компетенція;
● Природничо-екологічний
розвиток: Природничо-екологічна компетенція;
● Предметно-практична
діяльність та художньо-естетичний розвиток:
Предметно-практична компетенція;
Художньо-продуктивна компетенція;
● Ігрова діяльність: Ігрова
компетенція;
● Сенсорно-пізнавальний
розвиток: Сенсорно-пізнавальна компетенція;
Математична компетенція;
● Мовленнєвий розвиток: Комунікативна компетенція; Мовленнєва компетенція.
Діагностична картка ( Додаток 1) містить:
завдання на визначення рівня сформованості знань дітей, прізвище, ім’я дитини,
фіксація балів, відповідно до шкали
оцінювання та визначення середнього балу по кожній лінії розвитку. Форма карток
зручна для заповнення та наочно висвітлює отримані результати. Діагностичні завдання я розробила у формі
запитань, ігор та вправ. Це дає змогу вихователям професійно здійснювати моніторинг та об'єктивно визначати рівень
компетентності дошкільників з кожного розділу програми. Діагностичні завдання дібрані з урахуванням вікових особливостей дітей. Вони зручні у використанні та доступні у виготовленні дидактичного
матеріалу (Додаток 4). Рівень знань та вмінь кожної дитини я визначала після проведення бесіди, гри чи вправи, спираючись на критерії оцінювання.
Для об’єктивного оцінювання мною була
розроблена шкала оцінювання (Додаток 2).
Наявність проміжних рівнів дало змогу побачити перспективу подальшого розвитку
кожної дитини та скоординувати роботу всіх педагогічних працівників закладу на
підвищення показників розвитку кожної дитини окремо і всієї групи в цілому.
На основі отриманих знань, до протоколу я
внесла середній бал оцінювання по кожній
дитині та визначила рівень розвитку компетентності ( Додаток 3).
Для отримання об’єктивного результату
під час проведення діагностичного
обстеження дітей пам’ятайте про необхідність:
● створення атмосфери довіри і доброзичливості;
● ні в якій мірі не показувати свого
незадоволення неправильними діями дитини, не вказувати на помилки, не виносити
оцінних суджень, натомість частіше говорити дитині слова заохочення;
● проведення діагностики, не
порушуючи освітнього процесу та у звичній для дітей обстановці;
●виконання
дітьми діагностичних завдань упродовж декількох занять ( під час звичайного
планового заняття можна використати 1-3 спеціальних завдання залежно від
резерву часу, можливостей педагога побачити та почути кожну дитину під час
розв'язання завдань та зафіксувати результати. Діти сприймають такі завдання як гру, як частину звичного заняття,
не
відчуваючи, що їх перевіряють );
● дотримання тривалості обстеження
дошкільників 10- 15 хв.;
● застосовування таких методів педагогічного моніторингу:
- спостереження за дітьми;
- вивчення результатів їхньої діяльності (малюнки,
аплікації);
- нескладні експерименти у вигляді окремих доручень
дитині;
- проведення дидактичних ігор,
вправ, бесіди.
● відстеження динаміки зростання чи зменшення якісних
показників кожної дитини та групи в цілому. Діагностичне
обстеження бажано
проводити двічі на рік: у вересні та в квітні-травні. У січні додатково провести моніторинг знань та вмінь дітей, які на початку
навчального року продемонстрували низькі показники аби проаналізувати чи є
прогресивні зміни. Це дасть змогу реально скоригувати індивідуальну роботу з дітьми, які потребують особливої допомоги.
В ході проведення моніторингу, я прийшла до висновку, що
розроблені завдання дають змогу здійснювати не лише діагностичне
обстеження, а й сприяють якісному проведенню подальшої індивідуальної роботи,
спрямованої на оптимізацію розвитку дітей.
Завершальним етапом
моніторингу розвитку компетентності дошкільників є оформлення наказу (довідки),
що містить мотивовану експертну оцінку
на основі проаналізованих результатів моніторингу.
Алгоритм роботи завідувача ДНЗ в ході
проведення моніторингу знань дітей:
● результати вересневого
моніторингу обговорити на педагогічній годині
(завідувач, вихователь-методист, практичний психолог надають
рекомендації педагогам щодо планування корекційної роботи з дітьми та
опрацювання проблемних напрямів діяльності);
● наприкінці навчального
року на педагогічній раді підбиваються підсумки проведеного моніторингу,
аналізується результативність корекції рівня знань та вмінь дошкільників.
На мою думку, запропонована модель моніторингу, дає змогу якісно й оперативно
оцінити динаміку розвитку компетентності дітей старшого дошкільного віку і допомагає вихователям спланувати освітню
роботу, забезпечивши широкий простір для розвитку кожного
вихованця.
Додаток 1
Діагностична картка
компетентності дітей старшого дошкільного віку
ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК Й ЗДОРОВ’Я
ДИТИНИ
|
|
Прізвище, ім’я дитини
Діагностичні запитання
|
Настя Б.
|
|
|
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
|
Здоров’язбережувальна компетенція
Що таке загартування ?
Чому дітям і дорослим потрібно загартовуватись ?
Розкажіть про свої корисні звички.
Які корисні продукти, овочі, фрукти ти знаєш ? Чим вони корисні?
Чому їсти багато солодощів небезпечно ?
Для чого нам вогонь ?
Які причини виникнення пожежі ти знаєш ?
Що потрібно робити, якщо в кімнаті (будинку) виникла пожежа ?
Як потрібно переходити вулицю, коли немає світлофора ?
Де малятам дозволено кататись на велосипеді та гратись з м’ячем?
Чому дітям не можна спілкуватись із чужими людьми ?
|
2,3
3,0
2,3
3,5
2,0
3,5
2,5
3,0
3,5
3,5
3,5
|
|
|
|
|
Середній
бал *
|
2,96
|
|
|
|
1
2
3
4
5
6
|
Особистісно-оцінна компетенція
Як ти розумієш вислів: « Стався до людей так, як ти хочеш, щоб ставились
до тебе ».
Чому потрібно вітатись ?
Про що сигналізує біль ?
Чи подобається тобі ходити до дитячого садка ? Чому ?
Чому не люблять забіяк ?
Ким ти хочеш стати, коли виростеш ? Чому ?
|
|
|
|
|
|
Середній бал
|
|
|
|
Шкала
оцінювання
розвитку компетентності дітей
( 4-бальна шкала )
|
3,5 - 4,0
|
Високий рівень
|
Компетенція сформована в повній
мірі
|
В
|
|
3,0 -3,5
|
Вище за середній
рівень
|
Компетенція сформована в
достатній мірі
|
В/С
|
|
2,5 – 3,0
|
Середній рівень
|
Компетенція сформована
посередньо
|
С
|
|
2,0 – 2,5
|
Нижче за середній
рівень
|
Компетенція сформована
мінімально
|
Н/С
|
|
0 -2,0
|
Низький рівень
|
Компетенція практично не
сформована
|
Н
|
Протокол
оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку
__________________________________________ ДНЗ
Вихованець: _________________________________________
Оцінювання: 1-е оцінювання 2-е оцінювання
(необхідне підкреслити)
|
Фактори
|
Критерії
|
Бали
|
Рівень роз-витку
|
|
І. Фізичний розвиток й здоров’я дитини
|
Здоров’язбережувальна компетенція
|
|
|
|
Особистісно-оцінна компетенція
|
|
|
|
|
ІІ. Соціальний розвиток
|
Родинно-побутова компетенція
|
|
|
|
Соціально-комунікативна компетенція
|
|
|
|
|
ІІІ. Природ-ничо-екологіч-ний розвиток
|
Природничо-екологічна компетенція
|
|
|
|
ІV. Предметно-практична
діяльність та художньо-естетичний розвиток
|
Предметно-практична
компетенція
|
|
|
|
Художньо-продуктивна компетенція
|
|
|
|
|
V.
Ігрова діяльність
|
Ігрова компетенція
|
|
|
|
VІ.Сенсорно-пізнавальний
розвиток
|
Сенсорно-пізнавальна
компетенція
|
|
|
|
Математична компетенція
|
|
|
|
|
VІІ.
Мовлен-
нєвий розвиток
|
Комунікативна компетенція
|
|
|
|
Мовленнєва компетенція
|
|
|
Педагоги: ____________ ( П.І.Б.)
____________ ( П.І.Б.)
Немає коментарів:
Дописати коментар